Центр Чернівців уособлює Центральна площа, що є центром міста уже майже два століття. У минулому вона мала назву площа Ринок або Рінґпляц. Ідея створення площі зародилась у австрійського цісаря Йосифа ІІ. Під час відвідин Чернівців він запропонував створити на тодішній околиці міста просторий майдан, де був би ринок і можна було б проводити ярмарки. Площа справді є центральною – від неї як промінці розходяться майже всі головні вулиці міста: Головна, Руська, Університетська, І.Франка, О.Кобилянської, М.Емінеску, Поштова. Архітектурний ансамбль майдану Ринок, почав формуватися у XVIII-ХІХ ст., однак справді європейського вигляду площа набула лише після спорудження тут у 40-х роках ХІХ ст. міської ратуші.

Будувалась міська ратуша 4 роки, з 1843 по 1847 рр. під керівництвом крайового інженера Адольфа Маріна й наглядом архітектора Андреаса Микулича.

За давньою європейською традицією ратуша поєднує два об’єми: великий горизонтальний об’єм самої будівлі та вертикальний об’єм у вигляді 50-метрової двоярусної вежі з балконом і годинником, який входить у п’ятірку найстаріших годинників України. Ще один годинник, який прикрашає ратушу, подарував місту Антон Кохановський - громадсько-політичний діяч Буковини, який 26 років перебував на посаді бургомістра і 42 роки був депутатом міської ради Чернівців. Антон Кохановський не був чернівчанином за походженням, проте ця людина надзвичайно багато вклала у наше місто душі, зусиль і свого часу. Його з величезною пошаною відправляли на пенсію у відставку. Він вийшов на пенсію не за віком, а тоді, коли відчув, що вже не може працювати. На Центральній площі, біля готелю «Allure Inn», є будинок бургомістра Кохановського.

З балкону ратуші, що з усіх боків оточує вежу, добре видно старе місто. Звичайно, балкон в ті часи не слугував майданчиком для огляду околиць, а мав цілком практичне призначення: був місцем пожежного дозору. Сьогодні з балкона вежі кожного дня, рівно о 12-ій, на всі чотири сторони міста лунає мелодія «Марічки», яку виграє на трубі сурмач у буковинському народному вбранні.

На фронтоні ратуші зображено герб міста. Шпиль вежі з мідною позолоченою кулею за австрійської доби увінчувала «пташка» – двоголовий габсбурзький орел. У роки Першої світової війни, коли місто неодноразово переходило з рук у руки, «пташку» демонтували. Відтоді на шпилі змінилося чимало прапорів, як і написів на фронтоні будівлі. Але ратуша незмінно слугувала городянам центром міського самоврядування.

Впродовж 1900-1901 рр. поруч з ратушею постала велична триповерхова споруда дирекції Буковинської ощадної каси, у якій сьогодні знаходиться художній музей. Вона була зведена за проектом віденського архітектора Губерта Гесснера. Ця будівля по праву вважається однією з найбільш вишуканих пам'яток модерну у Центрально-Східній Європі. На панно зображені 12 фігур, що символізують провінції Австро-Угорщини, представники провінцій одягнені у вбрання богів Олімпу. Буковину втілює бог Гермес, найпрацьовитіший і найталановитіший на Олімпі, він є покровителем торгівлі, ремісників, тваринництва. Нещодавно на фасаді художнього музею з’явився пам’ятник букету троянд, якими, як подейкують, колись підмітали вулиці Чернівців. Художній музей вражає й не менш витонченою красою інтер’єрів, в оформленні яких віртуозно поєднані скульптура, живопис, ліпнина, вітражі, художній метал. Тут зберігається колекція творів буковинських народних майстрів XVIII-XXI ст.

За австрійської доби фактично по всьому периметру Центральної площі були готелі. Місто будували приїжджі, це були люди, командировані австрійською владою на роботу для розбудови Чернівців. Також в готелях зупинялися селяни та купці, які приїжджали на ярмарки.

Найстарішим серед готелів був «Schwarzer Adler» («Чорний Орел»), знаменитий тим, що в ньому влаштовували театральні вистави та світські бали. До 1980 року це була готельна установа, яка пропрацювала фактично 200 років (з кінця XVIII століття). За радянських часів цей готель функціонував під назвою «Верховина». Зараз будівля служить навчальним корпусом для торговельно-економічного інституту.

Навпроти колишнього готелю «Чорний Орел» у 1910 р. постала розкішна п’ятиповерхова будівля готелю «Золотий Лев». Сьогодні тут розмістилися магазини, житлові приміщення, а також кафедра університету. Про колишній готель нагадує лише барельєф лева угорі на фасаді кутової башти.

Готель «Три корони», на першому поверсі розміщувалась кав’ярня «Габсбург», сьогодні тут відділення Національного банку.

На розі вулиць Головної та Руської був готель «Париж», у дворі якого розташовувались конюшні.

У одному з найдорожчих нині готелів Чернівців «Allure Inn», який не так давно відновили, колись зупинялися селяни, які приїжджали на ярмарки. Раніше це був найдешевший готель, це найдавніший заїжджий двір міста.

В сусідньому з ратушею будинку був готель «Бель в’ю» (в перекладі - прекрасний вид), і справді з балкону цього готелю відкривався прекрасний вид на всю площу Ринок, яка була улюбленим місцем зустрічей та прогулянок чернівчан, своєрідним «містом у місті».

Попри свою давню історію Центральна площа набула свого завершеного вигляду після урочистого відкриття монументу Тарасові Шевченку у 1991 році.

До святкування 600-річного «Ювілею першої документальної згадки про місто Чернівціі» (2008) на Центральній площі було створено «Алею міст-побратимів Чернівців». Міста-побратими Чернівців: Сучава (Румунія), Конін (Польща), Саскатун (Канада), Назарет Ілліт (Ізраїль), Клагенфурт (Австрія), Солт Лейк Сіті (США).

У 2016 році позаду пам’ятника оновлено і встановлено панно, на якому зображено грамоту молдовського господаря Олександра Доброго від 8 жовтня 1408 року, в якій вперше письмово згадується місто Чернівці.

Підготувала Коваль Н.М.