Центральна площа

Центр Чернівців уособлює Центральна площа, що є центром міста уже майже два століття. У минулому вона мала назву площа Ринок або Рінґпляц. Ідея створення площі зародилась у австрійського цісаря Йосифа ІІ. Під час відвідин Чернівців він запропонував створити на тодішній околиці міста просторий майдан, де був би ринок і можна було б проводити ярмарки. Площа справді є центральною – від неї як промінці розходяться майже всі головні вулиці міста: Головна, Руська, Університетська, І.Франка, О.Кобилянської, М.Емінеску, Поштова. Архітектурний ансамбль майдану Ринок, почав формуватися у XVIII-ХІХ ст., однак справді європейського вигляду площа набула лише після спорудження тут у 40-х роках ХІХ ст. міської ратуші.
Міська ратуша

За давньою європейською традицією ратуша поєднує два об’єми: великий горизонтальний об’єм самої будівлі та вертикальний об’єм у вигляді 50-метрової двоярусної вежі з балконом і годинником, який входить у п’ятірку найстаріших годинників України. Ще один годинник, який прикрашає ратушу, подарував місту Антон Кохановський - громадсько-політичний діяч Буковини, який 26 років перебував на посаді бургомістра і 42 роки був депутатом міської ради Чернівців. Антон Кохановський не був чернівчанином за походженням, проте ця людина надзвичайно багато вклала у наше місто душі, зусиль і свого часу. Його з величезною пошаною відправляли на пенсію у відставку. Він вийшов на пенсію не за віком, а тоді, коли відчув, що вже не може працювати. На Центральній площі, біля готелю «Allure Inn», є будинок бургомістра Кохановського.
З балкону ратуші, що з усіх боків оточує вежу, добре видно старе місто. Звичайно, балкон в ті часи не слугував майданчиком для огляду околиць, а мав цілком практичне призначення: був місцем пожежного дозору. Сьогодні з балкона вежі кожного дня, рівно о 12-ій, на всі чотири сторони міста лунає мелодія «Марічки», яку виграє на трубі сурмач у буковинському народному вбранні.
На фронтоні ратуші зображено герб міста. Шпиль вежі з мідною позолоченою кулею за австрійської доби увінчувала «пташка» – двоголовий габсбурзький орел. У роки Першої світової війни, коли місто неодноразово переходило з рук у руки, «пташку» демонтували. Відтоді на шпилі змінилося чимало прапорів, як і написів на фронтоні будівлі. Але ратуша незмінно слугувала городянам центром міського самоврядування.
Художній музей

Колишні готелі
За австрійської доби фактично по всьому периметру Центральної площі були готелі. Місто будували приїжджі, це були люди, командировані австрійською владою на роботу для розбудови Чернівців. Також в готелях зупинялися селяни та купці, які приїжджали на ярмарки.

Навпроти колишнього готелю «Чорний Орел» у 1910 р. постала розкішна п’ятиповерхова будівля готелю «Золотий Лев». Сьогодні тут розмістилися магазини, житлові приміщення, а також кафедра університету. Про колишній готель нагадує лише барельєф лева угорі на фасаді кутової башти.

На розі вулиць Головної та Руської був готель «Париж», у дворі якого розташовувались конюшні.
У одному з найдорожчих нині готелів Чернівців «Allure Inn», який не так давно відновили, колись зупинялися селяни, які приїжджали на ярмарки. Раніше це був найдешевший готель, це найдавніший заїжджий двір міста.
В сусідньому з ратушею будинку був готель «Бель в’ю» (в перекладі - прекрасний вид), і справді з балкону цього готелю відкривався прекрасний вид на всю площу Ринок, яка була улюбленим місцем зустрічей та прогулянок чернівчан, своєрідним «містом у місті».

До святкування 600-річного «Ювілею першої документальної згадки про місто Чернівціі» (2008) на Центральній площі було створено «Алею міст-побратимів Чернівців». Міста-побратими Чернівців: Сучава (Румунія), Конін (Польща), Саскатун (Канада), Назарет Ілліт (Ізраїль), Клагенфурт (Австрія), Солт Лейк Сіті (США).
У 2016 році позаду пам’ятника оновлено і встановлено панно, на якому зображено грамоту молдовського господаря Олександра Доброго від 8 жовтня 1408 року, в якій вперше письмово згадується місто Чернівці.
Підготувала Коваль Н.М.